Як у війні народжуються розвіддані: HUMINT, SIGINT, IMINT та OSINT

У війні важливо не лише те, чим воюють, а й те, на основі чого ухвалюють рішення. Неправильна інформація призводить до конкретних наслідків: втрачених людей, позицій і часу. Саме тому існують різні види розвідки. Одні збирають інформацію від людей, інші аналізують радіовипромінювання, зображення або відкриті дані. Кожен із цих способів має як сильні сторони, так і обмеження. Окремо вони можуть помилятися, але разом дозволяють перевіряти дані, краще розуміти ситуацію і мати перевагу у війні. Які є дисципліни розвідки і для чого вони потрібні – у статті.

HUMINT: агентурна розвідка

HUMINT (Human Intelligence) — це інформація від людей: свідків, інформаторів, агентів, полонених, перебіжчиків, місцевих в окупації. HUMINT критично важливий там, де потрібна інформація, якої не дають технічні засоби: хто саме в будівлі, який підрозділ заїхав у село, де розміщений склад, зв’язок або командний пункт, як змінюється поведінка окупаційної адміністрації тощо. Стратегічна агентурна розвідка аналізує тенденції в політиках, стратегіях та озброєнні країн чи союзів. В Україні вона здійснюється Службою зовнішньої розвідки (політична розвідка) та ГУР МО (воєнна розвідка).

Оперативна агентурна розвідка в основному здійснюється під час війни або під час (ймовірної) підготовки до війни. Агенти дізнаються та передають інформацію про підготовку до штурму, зміну тактики, появу нових підрозділів або посилення контролю в окупації. Головна проблема дисципліни – людський фактор. Ворог цілеспрямовано заводить агентів у структури, волонтерські середовища, навіть у силові органи. Тож HUMINT легко “забруднити”, якщо підсовувати напівправду або точкові фейки, які виглядають як інсайд. Крім цього, агент може плутати час, сприймати бажане за дійсне, перебільшувати, повторювати чутки. В окупації будь-які контакти небезпечні, а свідчення можуть бути вибиті силою або сформовані під тиском.

Тому в реальній роботі HUMINT потребує перевірки іншими дисциплінами: сигналами (SIGINT), зображеннями (IMINT), відкритими джерелами (OSINT).

SIGINT: сигнали та перехоплення

SIGINT (Signals Intelligence) — це розвіддані, отримані з електромагнітних сигналів і випромінювань. SIGINT допомагає зрозуміти з ефіру, хто з ким виходить на зв’язок, на яких частотах, як часто і на яких напрямках. А ще – які системи працюють у районі, як змінюється щільність сигналів перед атакою або під час відступу тощо. Поділяється на ELINT (сигнали/випромінювання електронних систем, зокрема радарів) і COMINT (перехоплення комунікацій між людьми).

ELINT працює з технічними сигналами, що не є комунікаційними: супутники, радіолокаційні станції (РЛС), НРЛК (наземні комплекси), системи ППО, БПЛА, телеметричні пристрої. Дрони, військовий зв’язок, навігація і артилерійські прив’язки залежать від роботи в ефірі. Розуміння того, які сигнали використовуються і як саме вони працюють, дозволяє краще захищатися від глушіння, перехоплення і втручання з боку ворога.

Україна співпрацює із американською оборонною компанією HawkEye360, яка спеціалізується на космічній радіочастотній розвідці. За допомогою сузір'я супутників компанія виявляє, відстежує та геоприв'язує радіочастотні сигнали з космосу, включаючи GPS-перешкоди, морські судна, радари на системах ворожого ППО/ПРО та великого ворожого РЕБу. А тоді надає унікальні аналітичні дані. Від HawkEye360 і загалом від засобів технічної розвідки неможливо захиститися: якщо в ефірі щось є, то це буде видно. Хоч це й дорого і складно, проте значно підсилює нас у розвідці з космосу, тоді як противник має перевагу на землі.

Натомість COMINT займається перехопленням і аналізом людських комунікацій: радіопереговорів і сигналів радіостанцій. Він забезпечує ситуаційну обізнаність.  Коли в ефірі різко змінюється картина — це може бути маркером підготовки до певних дій, переміщення чи зміни тактики.

COMINT має свої вразливості. Добре налаштований зв’язок і шифрування сильно зменшують цінність перехоплення. В ефірі можна створювати “шум”, імітувати активність, змушувати противника робити неправильні висновки. А сигнал сам по собі не пояснює мотивів і намірів. Дві схожі “картини в ефірі” можуть означати різне, тож найкраще підтверджувати теорії з допомогою інших дисциплін розвідки. 

IMINT: аналіз зображень

IMINT (Imagery Intelligence) — це аналіз візуальних даних: супутникових знімків, аерофото, іноді тепловізійних чи радарних зображень. Віднедавна у категорію IMINT почали відносити й знімки з фотольотів (ортофотознімки) та дані з камер дронів. Зазвичай якість цих зображень значно вища, ніж із супутника, проте площа, яка покривається, менша. Також існують SAR-супутники. Вони не «фотографують» у класичному сенсі, а зчитують, як об’єкти відбивають радіохвилі. А метал, техніка, інженерні споруди відбивають їх дуже добре, хоч і картинка виходить поганої якості.

Задачі IMINT:

• виявляти й ідентифікувати обʼєкти – розташування військ, техніки, інфраструктури, інженерних споруд, логістичних об’єктів (навіть якщо з супутника видно сліди руху техніки, за шириною відстані між колесами та їх кількістю можна зрозуміти, яка саме техніка проїжджала); 

• моніторити зміни в часі (переміщення, нарощування або скорочення сил, будівництво укріплень, підготовку наступальних чи оборонних дій);

• оцінювати результати ударів (аналіз наслідків вогневого ураження: пошкодження або знищення цілей, ступінь функціональної втрати об’єктів).

Водночас IMINT має жорсткі обмеження. По-перше, це дуже дорого. По-друге, супутник не завжди дає “реальний час”, є проблеми з хмарністю (для оптики) і навіть у найкращих знімках легко зробити помилковий висновок без контексту: те, що схоже на військовий об’єкт, може ним не бути; те, що виглядає як руйнування від удару, потребує підтвердження іншими даними. Крім того, IMINT залежить від постачальників даних, урядів чи правил ліцензування. 

OSINT: інформація з відкритих джерел

OSINT (Open Source Intelligence) — це вид розвідки, який працює з публічно доступною інформацією. Зазвичай це дані з публічних реєстрів та цифровий слід: соціальні мережі та безліч зливів, від маленьких онлайн магазинів, до великих зламів, що витекли в мережу. OSINT допомагає ідентифікувати російських військових, відслідкувати ворожі підрозділи та їхні переміщення, знайти агентів за допомогою отриманих даних. Для цього використовують геолокацію, встановлення часу, порівняння з супутниковими знімками, погодними умовами, картами та іншими незалежними даними. 

Україна сильна в цій дисципліні, адже ще до 2022 року в нас активно розвивалася розслідувальна журналістика. Наразі це один із основних методів, і багато великих розвідувальних організації у світі намагаються сформувати до нього системний підхід. Деякі з них приїздять в Україну, щоб подивитися, як це може працювати.

Важливими також є накопичення і масштабування доказів. Окреме фото чи відео саме по собі рідко дає повну картину. Але коли сотні або тисячі перевірених інцидентів зводяться єдину картину, з’являється можливість аналізувати закономірності: повторюваність ударів, типи цілей, динаміку руйнувань. Так OSINT стає корисним для міжнародних розслідувань і правозахисних звітів.

Чому жодна дисципліна не працює сама по собі?

HUMINT, SIGINT, IMINT та OSINT часто описують окремо, але вони майже ніколи не дають результату ізольовано. Кожна дисципліна відповідає на свою частину запитань і має власні сліпі зони: люди можуть помилятися або бути скомпрометованими, сигнали — маскуватися, зображення — вводити в оману без контексту, відкриті дані — бути неповними або зашумленими. Найкраще, коли типи інформації зіставляють між собою, а не намагаються витягнути все з одного джерела. Саме для цього існує Common Intelligence Picture (CIP) —  узгоджена аналітична картина обстановки, сформована шляхом інтеграції даних з різних розвідувальних дисциплін (IMINT, SIGINT/COMINT/ELINT, OSINT та інших) і доступна всім рівням ухвалення рішень.

Основна функція CIP — забезпечити, щоб командири, штаби, аналітики й політичне керівництво працювали з однією і тією ж перевіреною картиною реальності, а не з фрагментами інформації, вирваними з контексту.

У розвідці інформація оцінюється не лише за змістом, а й за надійністю джерела (reliability) та достовірністю конкретного повідомлення (credibility). Ця стандартизована оцінка дозволяє відрізняти підтверджені дані від випадкових або маніпулятивних повідомлень і є критичною для формування Common Intelligence Picture. Умовно, A1 — перевірене джерело + підтверджена інформація, а C3 — випадкове джерело + неперевірене твердження (той самий коментар у телеграмі). Аналітик не відкидає C3, але ніколи не кладе його в основу рішення без підтвердження.

Разом дисципліни розвідки підсилюють одна одну і зменшують ризик критичних прорахунків. А це напряму впливає на рішення, від яких залежать життя, операції і ресурси.